Витрива́лий до (про́ти) чого — стійкий щодо певних несприятливих умов.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
витривалий — (здатний витримувати значне фізичне / моральне напруження), стійкий, міцний, твердий, загартований, живучий, терплячий, терпеливий … Словник синонімів української мови
витривалий — прикметник … Орфографічний словник української мови
тривкий — а/, е/. 1) Який важко зруйнувати, зіпсувати; який не можна легко зламати, розбити, порвати й т. ін.; міцний. Тривке дерево. || Твердий. || Добротний, доброякісний. || Стійкий, надійний. || Який довго зберігається, не зникає. || Здатний… … Український тлумачний словник
витривалість — лості, ж. 1) Властивість за знач. витривалий. 2) В опорі матеріалів – властивість матеріалів і конструкцій чинити опір руйнуванню або пошкодженню від втомленості … Український тлумачний словник
витривало — Присл. до витривалий … Український тлумачний словник
двожильний — а, е. 1) Який складається з двох жил або має вигляд двох спарених жил. || Вигот. з двох жил. 2) розм. Витривалий, сильний, міцний. 3) перен. Напружений, тяжкий … Український тлумачний словник
живучий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до жити 1), 2). 2) прикм. Здатний терпіти труднощі, виживати в складних умовах, підтримувати і зберігати життя; витривалий. 3) прикм., перен. Який довго існує, не зникає; стійкий … Український тлумачний словник
міцний — а/, е/. 1) Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б ється, рветься і т. ін.). || Якого не можна порушити, зруйнувати; який довго існує, триває, тримається. 2) Фізично витривалий, сильний, дужий. || Який має велику силу або… … Український тлумачний словник
міцноногий — а, е. Який має міцні ноги; витривалий у ходьбі, бігу … Український тлумачний словник
семижильний — а, е. 1) Сплетений з семи жил. 2) розм. Надзвичайно міцний, дужий, витривалий … Український тлумачний словник
